Ми у Facebook
10.02.2003, 21:01

Професії важливі всі?

“Всі професії важливі, всі професії потрібні”. Раніше цей крилатий вислів був досить популярний. Але за якихось десять років ринок праці докорінно змінився. Розвиток соціально-економічної сфери вимагає змін спектра професій, які користуються попитом на ринку праці.
Адже з плином часу змінюється сам зміст деяких спеціальностей, виникають нові і часто змінюються назви давно звичних. Щоправда, інколи нові професії не несуть жодного навантаження новизни, просто інакше називаються — “по-модньому”. Якось одна з газет вмістила оголошення: “Фірма шукає менеджера”. З’ясувалося, що обов’язки цього спеціаліста — повідомляти покупців через мегафон про наявність тих чи інших товарів у торговому закладі.
І все ж нові професії справді з’явилися. Хто, скажімо, кілька років тому чув про брокерів, дилерів, дистриб’ютерів, іміджмейкерів, мерчендайзерів, промоутерів, ріелтерів, не кажучи вже про матрицора, флориста, спічрайтера. Таких слів у “короткому словнику нових професій” близько ста. Це якраз найбільш поширені спеціальності, яких, судячи з усього, потребує сучасний ринок праці. І якщо до зазначених вище ми вже звикли, принаймні вони не надто ріжуть наше вухо, то серед них є і такі, назва яких викликає сміх. Скажімо, клерк, коробейник, прокурист, фігурант тощо. А державний класифікатор професій України у цьому плані пішов ще далі. Тут подано великий перелік цілком реальних і потрібних спеціальностей у тому вигляді, в якому їх мають вписувати в трудові книжки.
Ознайомившись з поданим переліком, спробував довідатись, чи ведеться за такими спеціальностями підготовка фахівців у міському центрі зайнятості. Директор центру пан Юрій Кобелєв повідомив, що центр готує тих фахівців, яких потребує ринок. Замовлення на підготовку кадрів із зазначених спеціальностей до служби поки не надходили.
Директор Рівненського регіонального бізнес-центру Петро Вахнюк зауважив, що центр кілька разів готував менеджерів малого бізнесу, менеджерів з продаж. Підготовка проходила в рамках короткотермінових курсів. За словами пана Вахнюка, для того, щоб готувати тих же дистриб’ютерів, треба мати замовлення хоча б на чоловік 15, інакше така підготовка через свою дороговартісність буде збитковою для самого центру.
Судячи із зазначеного вище, можна зробити висновок, що великий бізнес у наше місто ще не прийшов. І колишні ткалі, вчителі, інженери-технологи, меліоратори продавці повністю справляються з обов’язками менеджерів, візажистів, промоутерів. Можливо, що в їхні трудові книжки навпроти графи “посада” справді зроблять модний запис. Принаймні цього вимагає час.





На правах реклами