Таємничий та небезпечний ?

Справжнім скандалом зі стріляниною та брутальними розборками, який сколихнув наприкінці минулого тижня Рівне, став інцидент на вулиці Млинівській. Головною дійовою особою та власне його ініціатором став відомий у Рівному бізнесмен Анатолій ПЄХОТІН. Журналісти “ОГО” намагалися допомогти рівнянам розібратися: що ж то за яскрава персона така – Анатолій Федорович, і що ж призвело до таких гучних скандалів?

Як не прикро, однак знайти у Рівному людину, яка б багато, повно, а головне — відверто розповіла про Анатолія Пєхотіна, майже неможливо. Ні партнери, ні конкуренти не захотіли про нього багато розповідати, обмежилися короткими коментарями, а то й взагалі “відхрестилися”.

Із політикою не розстається

Однією з перших згадок про Анатолія Пєхотіна як про особу публічну є інформація, датована 1998 роком. У ній йдеться про те, що Анатолій Федорович балотувався у нардепи від Християнсько-демократичної партії. На той момент він обіймав посаду директора рівненського товариства з обмеженою відповідальністю “Анвіолія”. Тоді до парламенту не потрапив. Але це не відвернуло пана Пєхотіна від бажання займатися політикою.
Навіть ставши мешканцем США, він не був осторонь політики. У 2004 році інтернет-видання згадують про його участь як координатора виборів президента України у мітингу на підтримку Віктора Ющенка (м.Сакраменто, штат Каліфорнія).
У березні 2005 року менше, ніж за добу до завершення реєстрації партій, які мали намір взяти участь у парламентських виборах 2006 року, пан Пєхотін зареєстрував політичну партію “Справедлива Україна”. Однак уже у грудні цього ж року Анатолій Пєхотін фігурував під номером шість у виборчому списку блоку безпартійних “Сонце” на виборах до Верховної Ради. На цей раз як тимчасово безробітний, і звісно ж, позапартійний.
Примарна можливість здобути мандат нардепа не задовольнила Анатолія Федоровича. Тож у тому таки 2005-му в Рівному він заявив про намір брати участь у виборах міського голови.
Крім того, були чутки про тісні зв’язки Анатолія Пєхотіна з одіозним місцевим політиком Василем Червонієм. Подейкували навіть про їхнє кумівство. Щоправда, нині Василь Михайлович стверджує, що знає про бізнесмена Пєхотіна не більше, ніж інші рівняни…
Варто згадати, що рідний брат пана Анатолія Василь нині є депутатом Сарненської районної ради від Української народної партії. Після приходу на посаду голови Рівненської облдержадміністрації Василя Червонія та під час призначення нових керівників у районних адміністраціях точилися розмови про можливе призначення головою Сарненської РДА Василя Пєхотіна. Говорили, що голова ОДА найбільше симпатизував саме йому, однак проти цієї кандидатури виступила громада району. З-поміж аргументів — відсутність вищої освіти у претендента. На відміну від брата, у Анатолія Пєхотіна вища освіта є. Принаймні так написано у його офіційних анкетах.

Скандал, як стиль життя

Ультравідомим у Рівному пан Анатолій став завдяки скандалу навколо земельної ділянки на вулиці Млинівській, 30. Конфлікт виник із колишнім партнером по бізнесу, італійцем Йосипом Бертозою, який упродовж кількох останніх років має бізнес у Рівному. Давній скандал спалахнув із новою силою минулого тижня.
Наприкінці 90-х років міська рада передала ділянку площею 4,2 га в оренду фірмі “Анвіолія”, якою керував Анатолій Пєхотін, для спорудження торгово-оздоровчого комплексу. Однак упродовж кількох років будівництво не проводилося. У травні 2003-го міська рада вирішила вважати нечинним рішення про право фірми “Анвіолія” на оренду цієї ділянки. За кілька років до цього, перебуваючи на посаді директора названої фірми, Анатолій Пєхотін взяв у кредит в Йосипа Бертози десять тисяч доларів на розвиток фірми. Тоді, за рішенням ради засновників фірми, італієць, як гарантію вчасного повернення коштів, отримав у заставу частину незавершеного будівництва тролейбусного депо на вулиці Млинівській, 30. Оскільки Пєхотін не віддав позику, то недобудоване приміщення, за рішенням суду, перейшло до пана Бертози. Улітку 2005-го суперечка за недобудоване приміщення між Пєхотіним і Бертозою ледь не закінчилась бійкою. Згодом останній продав приміщення киянину Костянтину Ларченку.
А той, спираючись на закон, попросив у міської ради в оренду землю, на якій стоять його недобудовані корпуси. Відповідне рішення й прийняла міська рада у грудні 2006 року.
Однак Анатолій Федорович називав рішення суду на користь італійця незаконним і заявляв про свої права на приміщення та, відповідно, й на ділянку. Там була організована автостоянка. На ній, власне, і стався інцидент 23 лютого цього року.
Як розповіли очевидці журналісту телекомпанії “Рівне 1” Павлу Шамшину, Анатолій Пєхотін прибув на автостоянку і, демонструючи документи, нібито надані йому Верховним Судом України, запевняв охоронців стоянки, що вона нелегальна, а територія ця належить йому. На це охоронці показали йому свої документи. Пєхотін, кажуть, приїхав у супроводі 20-30 осіб. Декілька з них, як стверджують очевидці, почали бити ногами по автомобілях, а бізнесмен нібито ще й скористався бітою, якою вибив лобове скло “Жигулів”, припаркованих на стоянці. Охоронцеві, який зреагував на дії Пєхотіна і хотів забрати у нього пістолет, той начебто вистрелив прямо у живіт. На щастя, від гумової кулі чоловіка захистив ремінь на штанах, і охоронець обійшовся синцем.
“Я поїду додому, візьму автомат Калашникова та всіх вас тут перестріляю”, — наводить слова Пєхотіна інтернет-видання Rivnepost. Воно стверджує, що бізнесмен погрожував пістолетом і журналісту газети “Рівне вечірнє” Владу Ісаєву, який фотографував на місці події.
На місце прибули працівники міліції, серед яких був і начальник міськвідділу УМВС України в Рівненській області Юрій Гасан. Вони затримали Анатолія Пєхотіна та декого з його напарників. Проте, кажуть, частині з них вдалося втекти. А журналіст Влад Ісаєв написав скарги у міліцію та прокуратуру. Однак уже за кілька годин відчайдушного бізнесмена відпустили.