14.03.2008, 00:00

Проспект Чайки: чому я проти рішення Рівнеради

Я двома руками “за” вулицю Чайки, царство небесне Віктору Анатолійовичу. Він гідний найкращої вулиці Рівного. Але я двома ногами “проти” способу, в який було прийнято це важливе для нас рішення.

Це відрижка старих часів, коли закритість влади сприймалась як належне. Зараз ніби й свободи побільшало, але в окремих чиновницьких головах, схоже, розуму не додалося.

Найприкріше в цій ситуації - що декому в нашій владі й справді просто в голову не приходить ЛЮДЕЙ ЗАПИТАТИ. Я відчув це на "Телепресклубі", який ви, сподіваюсь, дивилися на “Рівне 1” у четвер увечері. Мовляв, для перейменування вулиці достатньо звернень кількох громадських організацій. А що на цій вулиці потім житимуть тисячі людей – то й що з того?

Ось чому не спитали нас, рівнян: які вулиці ми хочемо?

До речі, це стосується й попередніх перейменувань. І про вулицю Бандери варто було, мабуть, питати людей. І про перейменування Дозорцевої на князя Романа - також. І про всі інші.

І якби 80% людей сказали "проти" - то вибачайте, панове, але, можливо, вам довелося б почекати, поки дозріє супільство, як до питання НАТО, наприклад. Бо у нас, як не крутіть, влада існує для людей, а не навпаки. І вулиці називають для людей, а не для піару політиків. Людям на них жити, а політиків за кілька років і не згадає ніхто.

... Ви б бачили, як у перерві телезйомок кричав секретар Рівнеради Юрій Торгун на журналіста Сергія Штурхецького: ти, мовляв, слова підбирай!!! А це тому, що Штурхецький, говорячи про міських депутатів, ужив слово “челядь”. Тобто – “слуги народу”. Ой як важко декому усвідомити себе в цій ролі...

Тому й не додумались запитати нас про проспект Чайки. Я впевнений: ми б сказали рішуче “так”. Але все одно спитали б – з принципу. Заради, так би мовити, справедливості, яка є і за яку треба боротись. Адже саме під цим гаслом до влади прийшла нинішня депутатська більшість Рівнеради...

У цивілізованій країні, як казав хтось із гумористів, доріжки прокладають там, де ходять люди, а в нас люди ходять там, де для них проклали доріжки... І це вже не смішно.

Впевнений: десь у Швеції, мабуть, з півроку б точилась широка громадська дискусія стосовно доцільності чи недоцільності перейменування одної маленької вулички в одному маленькому місті.

Може тому вони й живуть в рази краще за нас (не САМЕ ТОМУ, а В ТОМУ ЧИСЛІ ТОМУ).

Бо коли влада підконтрольна громаді щохвилини - вона менше краде чи принаймні має менше спокуси красти й зловживати. А коли менше краде і зловживає - то більше грошей лишається на наші нагальні соціальні потреби. Все пов’язане в цьому світі.

А що в нас???

Сказали "проспект Чайки" - біжіть, люди, паспорти переробляти, житимете на проспекті Чайки. Завтра комусь стрельне в голову його ж перейменувати - я не здивуюсь, якщо оком не моргнуть і перейменують. Аби кілька громадських організацій знайшлося, які оперативно підготують відповідні подання до Рівнеради.

Ось дивіться що виходить: як нові вибори призначати - так 40 днів чекають наші депутати. А ось проспект перейменувати – тут вже їм просто горить, ніби хтось, перепрошую, вс... вся. Ніякі 40 днів не на заваді. Що, не так?

І мимоволі починаєш думати, що це - самопіар. Такі собі внутрішні змагання на вірнопідданість. Старт підготовки до виборів. Яку дехто сором’язливо приховує за розмовами про “40 днів”.

І саме тому я проти рішення Рівнеради про перейменування проспекту Миру на проспект Віктора Чайки. І пропоную всім небайдужим рівнянам, які не хочуть, щоб їх мали за безсловесне бидло, разом поміркувати на цьому сайті, як ми можемо запобігти подібному в подальшому. Звичайно ж – виключно ЗАКОННИМИ методами.

І нехай пробачить душа Віктора Анатолійовича всіх нас.