Вітання із Днем фармацевта

Ми всі зобов'язані фармацевтам ефективними ліками та медичними виробами, більш швидким одужанням і гарним самопочуттям.

Але сьогодні - до свята - ми хотіли б розповісти про ті винаходи талановитих фармацевтів, якими щодня користуємося, але не знали, що дякувати за їх створення ми повинні саме нашим колегам-фармацевтам.

Отже, що немедичного, але вкрай важливого і корисного винайшли видатні фармацевти минулого:

Сірники
Англійський фармацевт Джон Уолкер винайшов сірники випадково.
У 1826 р. він змішував хімікати за допомогою палиці. На кінці цієї палиці утворилася засохла крапля. Щоб прибрати її, він чиркнув палицею по підлозі. Спалахнув вогонь! Як і всі тугодуми, він не спромігся запатентувати свій винахід, а демонстрував його всім бажаючим. Хлопець на ім'я Семьюел Джонс був присутній при такій демонстрації і усвідомив ринкову вартість винаходу. Він назвав сірники «люциферчики» і став продавати їх тоннами.

Кока-Кола
У 1886 році доктор і фармацевт Джон Пембертон приготував мікстуру на основі витяжки з листів південноамериканської рослини кока й африканських горіхів кола, що володіють тонізуючими властивостями. Мікстура мала приємний смак і, за запевненнями Пембертона, допомагала людям, що страждають від стресу, втоми і зубного болю. Фармацевт відніс сироп у найбільшу аптеку міста Атланти. У той же день були продані перші порції сиропу, по п'ять центів за склянку.

Однак сам напій Coca-Cola з'явився в результаті недбалості. Випадково продавець, що розбавляв сироп, переплутав крани й налив газовану воду замість звичайної. Суміш, що вийшла і стала "кока-колою".

Гасова лампа
Гасову лампу винайшов польський фармацевт Ігнаци Лукасевич (1822 - 1882), піонер світових досліджень в галузі перегонки нафти.

Лукасевич проводив дослідження з перегонки сирої нафти і після багатьох невдалих спроб з застосуванням нафти в масляних лампадах сконструював прототип гасової лампи. Лампа була зроблена з жерсті і мала форму циліндричної труби, що виконувала функцію маленького резервуару для нафти. Верхня частина циліндра була забезпечена прозорим віконцем зі слюди. Для забезпечення доступу повітря до вогню, в трубі були зроблені отвори нижче і вище полум'я. Пальником лампи був ґніт, нижня частина якого була занурена в резервуар з нафтою.
Примітно, що 31 липня 1853 гасовими лампами був освітлений операційний зал лікарні у Львові, що дало можливість лікарям робити термінові операції в нічний час.


Лейкопластир
У 1882 році фармацевт Пауль Карл Бойєрсдорф наніс на шматочок лляної тканини природний каучук, соснову смолу і окис цинку - так був винайдений лейкопластир.
Це був воістину революційний винахід - адже перший в світі бактерицидний пластир був здібний заліковувати рани, не викликаючи ще більшого інфікування або подразнення шкіри. Пластир був відразу ж запатентований і став першою цеглинкою у фундаменті нової компанії Beiersdorf.
При подальших дослідженнях розробнику вдалося нейтралізувати подразнюючу дію звичайного пластиру, додавши до його складу оксид цинку, який до того ж надав пластиру сучасного білого кольору.


Маргарин
Маргарин міцно ввійшов у наше повсякденне життя. Проте так було не завжди, оскільки цей замінник коров'ячого масла з'явився лише в 1869 р.
Винахідником маргарину був французький фармацевт Іпполит Меж-Мур’є (1817-1880) - завдання винайти продукт, що "нічим не поступається за смаковими якостями коров'ячому маслу, але більш економічний" йому поставив імператор Наполеон III.
Отримане Меж-Мур’є штучне масло отримало французьку назву "маргарин", від грецького слова "маргарон", що означає "перлина", оскільки нагадувало її за кольором. Незважаючи на деякі технологічні вдосконалення, основні принципи способу Меж-Мур’є зберегли своє значення досі!

Туш для вій
Туш була винайдена у 1913 р. фармацевтом Т. Л. Вільямсом для своєї сестри Мейбл.
Спочатку туш була сумішшю вугільного пилу з вазеліном.
У ті часи туш була сухої консистенції - вона складалася з барвників і воску карнаубського. Туш терли вологою щіточкою-гребінцем, набираючи її на зубчики щіточки, а потім наносили туш на вії.
Туш була успішно випробувана на Мейбл, і Вільямс почав продавати новий продукт поштою. Він назвав свою компанію «Maybelline» - з'єднавши ім'я його сестри (Mabel) і слово вазелін (Vaseline), яка в кінцевому підсумку стала провідною косметичною компанією.

Дитяча суміш
Зараз нікого не здивуєш дитячими харчовими сумішами. Однак ці суміші з'явилися лише в другій половині XIX ст. завдяки старанням фармацевта Генріха Нестле (1814-1890), який у своїй аптеці почав експериментувати з різними сумішами, особливо в галузі створення замінника жіночого молока. У той час альтернативи грудного вигодовування не було, і багато немовлят просто помирали, втративши, з різних причин, молоко матері. Наприкінці 60-х рр. XIX ст. Генріху Нестле вдалося створити молочну суміш для грудних дітей на основі пшеничного борошна, коров'ячого молока та цукру. Він назвав цю суміш "молочним борошном Генріха Нестле", яка дуже скоро стала в нагоді. Одна з жінок народила недоношену дитину, яка не брала ні жіночого, ні коров'ячого, ні козячого, ні будь-якого іншого молока. Немовля було приречене на голодну смерть - але було врятоване завдяки новому винаходу.

Історична довідка за матеріалами bogmark.com.ua