У Рівному посадили гінкго у громадському місці [+Фото]

За словами організаторів виставки, її мета не лише ознайомлення людей з рослиною, а й популяризація вирощування гінкго.

— Виставка відкрита за ініціативи та підтримки рівненського травозная Анатолія Терещука. Чоловік вирощує гінкго біля свого будинку та намагається розповсюдити гінкго по усій території України. Для цього розсилає саджанці дерева усім бажаючим, які до нього звертаються, — розповідає старший науковий співробітник відділу природи Рівненського обласного краєзнавчого музею Олеся Нагорна. — Ми відгукнулись на пропозицію пана Анатолія тому, що нині все більше людей потребують оздоровлення. Дерево гінкго саме те, що може допомогти зміцнити організм. Воно позбавляє забудькувасті, розширює судини, позитивно впливає практично на всі функції організму. Ми хочемо, щоб гінкго висаджували поблизу шкіл, державних установ, у будь-якому місці, де це можливо.



Працівники музею ознайомлюють відвідувачів з унікальним деревом за допомогою фотографій, документів, публікацій та різноманітних декоративних виробів.

— Назва "гінкго" перекладається як "срібний абрикос", — говорить Олеся Нагорна. — На Рівненщині вперше це дерево з’явилось у XVIII сторіччі. Саме тоді був закладений Гощанський парк - пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Там і знаходиться найстаріше у Рівненській області гінкго. Це невибагливе дерево. Приживається на різних ґрунтах. Йому не дошкуляють шкідники. А якщо у книгу покласти листок гінкго — її не псуватимуть книжкові хробаки. До того ж, гінкго може слугувати як прикраса оселі: це дерево використовують у мистецтві бонсай.

Онука Анатолія Терещука також захоплюється гінкго. Проте Олена не вирощує їх, а використовує у своїй творчості. Вона вишиває картини із зображенням гінкго та виготовляє декоративні свічки з елементами цього листя. Її роботи можна побачити на виставці в краєзнавчому музеї.

Гінкго надихнуло багатьох ювелірів, які виготовили прикраси у формі цих цілющих листочків.

А Ґете оспівав "сріблястий абрикос" у своїй творчості. Поет вважав гінкго деревом закоханих: форма його листя нагадує два серця.
Найбільше дерев гінкго збереглось у Китаї та Японії. У цих країнах його вважають священним та висаджують поблизу храмів.

У Японії дерево гінкго оповито легендами. За однією з них, японський імператор помітив, що його близькі старішають та стають кволими. Гуляючи по саду, він зупинився біля дерева гінкго і задумався про те, як йому допомогти людям. Цієї ж миті монарх почув невідомий голос. Він сказав йому, що саме це дерево допоможе хворим. Імператор наказав приготувати з листя гінкго настоянку. Після вживання ліків люди почали себе краще почувати.

Найстаріше дерево гінкго росте в одній з провінцій Китаю. Йому близько 4 тисяч років і навколо нього вже виросла стіна його "правнуків".

Працівники музею не переживають за те, що люди почнуть зривати з новопосадженого гінкго листя, адже воно не принесе їм користі.
— Ми неодноразово наголошували на тому, що у ліки використовують тільки те листя, яке осипалось з дерева природним способом. Тож треба чекати до заморозків. А зривати його зеленим немає ніякого сенсу, — зауважила Олеся Нагорна.

Інтерв’ю з рівненським травознаєм Анатолієм Терещуком читайте у наступних номерах "Рівненської газети".