Ми у Facebook
18.09.2013, 10:45

Радість без причини – … ознака політичної неадекватності

Заяви Юлії Тимошенко про роль газових контрактів 2009 року у вчорашньому інтерв’ю «Українській правді» є абсурдними. Адже у той час газові договори Тимошенко санкціонувала з однією метою - отримати підтримку Кремля на виборах Президента України.
А про те, як жити Україні далі з таким газовим зашморгом на шиї, - Юлія Володимирівна не переймалася. Не думала пані Ю і про наслідки своїх дій, хоча зараз чомусь активно намагається всіх у цьому переконати. З газового контракту вона намагалася витягти лише свою політичну і фінансову вигоду. Контракт Тимошенко зробив з українців боржників "Газпрому" на довгі роки.

Очевидним є той факт, що високі ціни на газ не можуть бути благом для людей. З огляду на це, неадекватною є радість Тимошенко високим цінам на газ для України. Хіба німецькі політики-патріоти були б раді підвищенню ціни на газ? Чи, може, американські державотворці аплодували б рішенню ОПЕК підняти ціни на нафту? Високі ціни на газ для України, які дісталися нам у спадок від Тимошенко, вбивають національний суверенітет і ставлять країну на коліна. Газова угода Тимошенко від 2009 року суперечить національним інтересам.

Ми звернулися за коментарями, аби дізнатися чи отримала Рівненщина користь, про яку йдеться в інтерв’ю колишньої прем'єрки.

Петро Дубас, голова правління ПАТ «Рівнегаз»:

– Підтвердити, що газу почали використовувати вдвічі менше не можу. Навіть навпаки, якщо говорити про комунальні теплопостачальні підприємства області, то вони торік збільшили споживання майже на 500 тисяч кубометрів у порівнянні з 2011-м. Назву звітні цифри і судіть самі. У 2011 році для продукування теплоносія комунальники використали 128 мільйонів 490 тисяч кубометрів природного газу, а в 2012 – 128 мільйонів 972 тисячі кубометрів.

Василь Берташ, голова облдержадміністрації:

– Зменшення споживання імпортного енергоресурсу – це один із наших пріоритетів. Втім для реалізації енергоощадних проектів у комунальній галузі необхідні сотні мільйонів гривень. Так, щоб відмовитися від газу та подавати за рахунок альтернативних джерел тепло в оселі жителів мікрорайону північний у Рівному, необхідно за попереднім техніко-економічним обґрунтуванням понад 80 мільйонів гривень. І якщо вибирати між реалізацією цього енергоощадного проекту та будівництвом нових шкіл замість приміщень на підпорах, то ми першочергово намагаємося забрати дітей із аварійних класів. За три роки для учнів збудували 13 сучасних навчальних закладів. На них Рівненщина одержала гроші з державної казни. Коли б не було «газових угод», то бюджетні інвестиції на розвиток територій могли би бути ще суттєвіші. Адже тим самим теплопостачальним підприємствам держава зараз відшкодовує збитки за надання неокупних послуг. Так, торік комунальники зафіксували різницю в тарифах у сумі 22 мільйони гривень, а вже за перше півріччя 2013–го – понад 31 мільйон гривень. Разом із тим, державі довелося посилити соціальний захист жителів області, аби «газові угоди» не позначилися на їх сімейному бюджеті. Зокрема, торік оплату житлово-комунальних послуг здешевили для 25 тисяч 668 споживачів. На надання пільг і субсидій витратили понад 43 мільйони гривень. Ще майже 6 бюджетних мільйонів одержали краяни, як компенсацію за придбання твердого палива та скрапленого газу. А це ті гроші, за які можна було би будувати нові школи, дитсадки, медичні та інші необхідні для людей заклади.






На правах реклами