Ми у Facebook
30.06.2014, 09:00

Про європейську юридичну освіту в Україні — у програмі «Ранкова кава» [+Відео]

Напередодні Дня Конституції України на розмову у програмі "Ранкова кава" ведуча Ольга Данилюк завітала до декана юридичного факультету Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука, кандидата філософських наук Андрія Матвійчука.
Зйомки цього разу відбувалися не за вже традиційною чашкою кави в кафе, а у…судовій залі. Саме такий вигляд має одна з навчальних аудиторій юридичного факультету МЕГУ. Адже тут прагнуть не лише давати майбутнім юристам глибокі теоретичні знання, а й підкріплювати їх практичним знайомством із засадами правової системи держави. Отже, про правову систему України та юридичну освіту Рівненщини – розмова з Андрієм МАТВІЙЧУКОМ.

«Ранкова кава» у Facebook: завітайте до нас на сторінку!

– Пане Андрію, в Україні та й на Рівненщині є чимало вишів, де готують юристів. Чим вирізняється саме Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука?

– Пригадую, як під час одного з засідань за участю представників усіх вишів регіону зайшла мова про те, хто раніше почав працювати в цьому напрямку. І представник обласного управління освіти наголосив: саме юридичний факультет МЕГУ був першим на теренах Рівненщини. Ця першість, звісно, приємна, але я впевнений, що треба брати не лише цим, а насамперед якістю підготовки. І тут маємо справу з об’єктивними речами: наш факультет уже тричі проходив акредитацію Міністерства освіти та науки України, тобто міністерство тричі підтверджувало, що ми на належному рівні готуємо кваліфікованих юристів.

ВІДЕО РОЗМОВИ З АНДРІЄМ МАТВІЙЧУКОМ

– У процесі навчання надзвичайно важливою є постать викладача, адже саме вони передають знання молоді. Що можете сказати про викладацький склад факультету?

– За час існування університету вісім викладачів факультету захистили кандидатські дисертації – у галузі юридичних, історичних та філософських наук. Другий момент: вже п'ятеро наших викладачів отримали від атестаційної комісії Міністерства освіти дипломи доцентів. З іншого боку, багато можемо говорити про рівень викладання, але найкраще про це скаже рівень працевлаштування випускників.

Більше про проект "Ранкова кава"

– Ви відстежуєте статистику, скільки випускників і на які посади працевлаштовано?

– Звісно так, у нас є статистика, основою якої є спілкування з нашими випускниками. Часто зустрічаємо їх, відвідуючи органи влади та правоохоронні органи. У середньому 80-85% наших випускників працюють за спеціальністю. Решта працюють у бізнесі своїх батьків або обирають якийсь інший шлях. На моє переконання, юридична та економічна освіта вирізняються тим, що готують людину бути адекватною до умов життя. Якщо вони і не працюють за спеціальністю, то мають базу, яку на практиці можуть використовувати.

ВІДЕО РОЗМОВИ З АНДРІЄМ МАТВІЙЧУКОМ

– Одна з проблем у системі освіти – це розрив теорії та практики. Як на вашому факультеті її вирішують?

– Намагаємося побудувати роботу так, аби випускники були максимально готові до майбутньої професійної діяльності. До цього йдемо кількома шляхами. Я вже казав, що у нас на факультеті працюють науковці, але разом з тим приблизно половина викладачів – практики. Тобто вони або працювали в органах внутрішніх справ чи юстиції, або є практикуючими адвокатами. Також безпосередньо у навчальному процесі прагнемо створити умови для якнайглибшого занурення студентів у специфіку професійної діяльності. Навчальна зала правосуддя, де ми зустрілись, – один з елементів такої роботи, яку здійснюємо у рамках проекту "Судовий практикум". Також торік відкрили власний криміналістичний полігон. Адже про криміналістику можна багато і цікаво розповідати, але якщо студенти самі зроблять панорамну зйомку, складуть фоторобот чи проведуть огляд місця події з валізою слідчого, то це буде зовсім інше сприйняття. Також навчальним планом передбачено те, що ми організовуємо для студентів відвідини місцевих правоохоронних органів, податкової та судів. Після таких екскурсій студенти краще розуміють, чи підходить їм певний юридичний фах, яка сфера діяльності їм ближча. До слова, водили і в морг – ніхто не втратив свідомість... Правда, частина дівчат зрозуміли, що їм ближча нотаріальна робота, ніж слідча.

"Ранкова кава": психолог Олена Плахтина – про таємниці людської душі [+Відео]

– Зараз багато вишів намагаються видавати випускникам дипломи європейського та українського зразка. Скажіть, які напрацювання маєте у міжнародній співпраці?

– Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука чи не першим в Україні зайнявся цією проблематикою. Наші студенти першими отримали дипломи європейського зразка від наших партнерів. Вже сьогодні 184 випускники МЕГУ мають дипломи європейського зразка, з якими знайшли собі роботу, в тому числі за кордоном. Якщо говорити про юридичний факультет, то в силу того, що національне законодавство різних країн відмінне (так саме, як і підготовка юристів), ми довго шукали партнерів. І ось цього року уклали угоду з Вищою школою єврорегіональної економіки імені Альсіде де Гаспарі, яка знаходиться в Польщі, у Варшавському регіоні, місто Юзефов (20-30 хвилин на авто до центру Варшави). Отож із 1 вересня ми розпочинаємо підготовку студентів за програмою цього університету на спеціальність правник-управлінець, спеціалізація – "Право ЄС". Нині завершуємо останні приготування до початку цього унікального міжнародного проекту. Якщо дитина за три роки успішно складає навчальний план, то може отримати диплом європейського зразка і шукати роботу в Європі, але якщо нострифікує цей диплом, то він буде дійсним і в Україні.

ВІДЕО РОЗМОВИ З АНДРІЄМ МАТВІЙЧУКОМ

– Тобто, для навчання одразу в двох вишах, студенти складають одну сесію в Україні з польськими викладачами, а на другу сесію самі їдуть до Польщі?!

– Вони з польськими і з нашими викладачами практично працюють весь рік. Першу сесію складають у нас, на другу – їдуть до Польщі. При цьому хочу наголосити: відмінність міжнародних освітніх програм МЕГУ полягає в тому, що ми не намагаємося набрати дітей і віддати їх закордонному вишу за певний відсоток. МЕГУ здійснює із закордонними партнерами саме спільні освітні програми, ми ведемо студента від вступу і до отримання диплома. З одного боку ми націлені на те, щоб підвищити рівень і дати студентам європейські дипломи, а з іншого – діти не втрачають зв'язок з Україною, живуть тут, і така практика, як ми бачимо, більш ефективна. Крім того, не всі батьки відпустять свою дитину навчатися за кордон у 16-17 років. А так вони постійно під наглядом, на контролі, ми спілкуємося з батьками, підтримуємо контакти. І що важливо, ми несемо за дітей відповідальність, ретельно прописуємо всі угоди.

Про створення інтер'єру вашої оселі – у програмі «Ранкова кава» [+Відео]

– Нині розпочинається вступна кампанія. Наскільки цікавляться абітурієнти, їх батьки навчанням на юридичному факультеті МЕГУ?

– Наш факультет має добру славу в Західній Україні. А минулого року у нас була випускниця і з Криму. Днями ось умовами прийому цікавилась жінка з Харківщини... Знаю, що чимало батьків зі сходу України справді хотіли б, аби їхня дитина навчалась у Центральній чи Західній Україні, і це добре, адже саме так відбувається природна інтеграція нашої держави. Ми радо приймемо на навчання абітурієнтів з усіх регіонів і дамо їм якісну підготовку європейського рівня.

«Ранкова кава» у Facebook: завітайте до нас на сторінку!

– Напередодні дня Конституції, Основного закону нашої держави, хочу запитати вас: які сподівання покладаєте на новий шлях розвитку України, побудову правової держави?

– Переконаний, що ми будемо європейцями по факту і по суті тільки в одному випадку – коли кожен на своєму місці буде добре працювати і дотримуватися правил чи законів, які існують у державі. Ми вибрали нового Президента, але нам потрібно змінюватися самим і мати Бога в серці.

ВІДЕО РОЗМОВИ З АНДРІЄМ МАТВІЙЧУКОМ





На правах реклами