Трудові права тих, хто перебуває у зоні АТО
До 1 квітня 2014 року мобілізованих співробітників ніщо не захищало — результатом призову на військову службу було звільнення на підставі ч. 3 ст. 36 КЗпП. Воно, звісно, передбачало виплату такому співробітнику вихідної допомоги в розмірі одного місячного заробітку. Але подібну «гарантію» навряд чи можна було назвати суттєвою і значущою.
Багатодітні батьки відтепер не підлягають призову на військову службу під час мобілізації
З прийманням і набуттям чинності Закону від 27.03.2014 №1169- VII мобілізованих працівників звільняти заборонено. Віднині права таких співробітників захищені ст. 119 КЗпП України, згідно з якою працівникам, призваним на військову службу в зв’язку з мобілізацією, на особливий період, але не більше одного року, гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку.
ВІДЕО - Рівненська співачка зняла кліп на підтримку військових у зоні АТО
Спочатку ця норма стосувалася лише тих, кого призвали на військову службу з 1 квітня. У зв’язку зі вступом у силу 08.06.2014 року Закону щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації Державна інспекція України з питань праці роз’яснила: всі працівники, звільнені з роботи у зв’язку з призовом на військову службу за мобілізацією, повинні бути відновлені роботодавцем на посаді шляхом відміни наказу про звільнення і внесення відповідних записів до трудової книжки й особової справи (особової картки) працівника. Про факт відміни наказу про звільнення роботодавець зобов’язаний повідомити працівникові шляхом направлення йому за місцем реєстрації (фактичного проживання) листа із доданою копією наказу.
Отже, на сьогодні роботодавець не має права звільнити співробітника, призваного виконувати свій військовий обов’язок.
Втім, є один нюанс — робоче місце, посада і середній заробіток гарантується тільки протягом одного року. А що буде потім — поки невідомо…
З осені в Україні відновлять строкову службу
Та і сама гарантія не викликає особливого захвату. В Україні сьогодні дві третини співробітників отримують у кращому випадку «сірі» зарплати, а компенсувати роботодавець зобов’язаний тільки «білу» частину, з якої попередньо утримають податок із доходів фізичних осіб, єдиний соціальний внесок у повному обсязі, а, починаючи з 1 серпня, ще й військовий збір на потреби армії.
Слід віддати належне законодавцям і відзначити, що не можна звільнити не лише безпосередніх учасників бойових дій, але й працівників, котрі не виходять на роботу в зв’язку з переміщенням із районів проведення АТО, або тих, хто лишається в таких районах і не має змоги виходити на роботу в зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я. На це в своєму листів від 08.07.2014 №7302/3/14-14/13 звернуло увагу Міністерство соціальної політики України. Тільки в листі сказано, що таких співробітників не можна звільнити за «прогул». Але для роботодавця немає перешкод, щоб звільнити такого працівника на іншій підставі, наприклад, «за власним бажанням».
Баскетбольний клуб «Рівне» здобув срібну нагороду Суперліги
Чоловіча команда БК "Рівне" здобула срібні нагороди Суперліги, поступившись у фіналі команді "Дніпро".
переглядів: 362
Військовозобов'язані українці можуть отримати закордонний паспорт лише в Україні
Військовозобов’язані українці більше не зможуть отримати закордонні паспорти за межами України.
переглядів: 209
Міністерство закордонних справ призупинило консульські послуги: що це означає?
Українські громадяни, чоловіки, з 23 квітня не мають можливості використовувати консульські послуги за кордоном. Це сталося через розпорядження Міністерства закордонних справ, яке тимчасово зупинило їх надання.
переглядів: 348
Рашисти поширюють новий фейк, що ухилянтів закопують
Ворожі Телеграм-канали поширюють відеозапис, на якому нібито співробітник житомирського ТЦК та СП «закопує» ухилянта.
переглядів: 498
Уряд виділив ще грошей на фортифікаційні споруди
Нові кошти надали шляхом перерозподілу видатків держбюджету. Сьогодні, 23 квітня, виділили понад 8 млрд грн виділяємо на будівництво фортифікацій.
переглядів: 380