Ми у Facebook
21.09.2014, 15:45

Назустріч щастю: поради рівненського психолога Олени Козачук

Чи можна навчитися бути щасливим? Як народити щасливу дитину? Чому щасливі діти стають нещасними дорослими? Чи потрібні нам насправді для щастя гроші й кохання? На ці та інші питання про щастя відповідає рівненський психолог Олена КОЗАЧУК.
На полицях сучасних книгарень свого читача чекають сотні книг про щастя. Рецепти, формули, секрети щастя купами блукають у нетрях інтернету. В стрічці новин кожної соцмережі двічі, а то й тричі, на день публікуються дописи на тему «10 кроків до щастя» та відеоролики, які обіцяють щастя за 180 хвилин. В таких умовах говорити про цей ефемерний людський стан вже ніби й недоречно, навіть непристойно. Але я наважилася. І навіть втягнула в цю «авантюру» рівненського психолога Олену КОЗАЧУК.



Олено, стільки всього написано та сказано про щастя, та ми все одно у День народження друзям і рідним передусім бажаємо саме його. І в новорічну ніч під бій курантів шепочемо: «Хочу щастя!..» Є певна магія у цьому слові й таємниця, яка, мабуть, так і залишиться для людства нерозгаданою. Цікаво, а що ж таке щастя з точки зору психології? Це особливий стан психіки, набір вроджених чи, навпаки, набутих якостей?

Щастя з точки зору психології можна означити, як стан людини, що відповідає найбільшій мірі внутрішнього задоволення умовами свого буття та рівнем власної реалізованості. Одна з найвідоміших книг про щастя – «Хто щасливий і чому?» Девіда Майєрса. У ній автор формулює 10 порад, які можуть допомогти зробити життя щасливішим:

1. Усвідомте, що тривале щастя не приходить саме по собі.
2. Люди пристосовуються до змін у житті, звикають до різних обставин – навіть до багатства та інвалідності. Тобто, говорить Майєрс, багатство схоже на здоров’я: коли його немає, ми нещасні, але володіння ним (як і будь-чим іншим, до чого ми пристрасно прагнемо) ще не гарантує щастя.
3. Насолоджуйтесь миттю. Як казав Бенжамін Франклін, щастя частіше приходить у формі незначних, повсякденних досягнень, ніж великих і неочікуваних удач. Зупиняйтесь і насолоджуйтесь неповторними митями кожного дня.
4. Плануйте свій час. (Як це зробити і чому планування часу допоможе Вам стати щасливішим, ми писали у попередньому номері журналу – авт.)
5. Поводьте себе так, ніби ви вже по-справжньому щаслива людина. Розмовляйте приязно, сприймайте світ з оптимізмом. Пам’ятайте, що позитивні дії викликають позитивні емоції.
6. Шукайте роботу і дозвілля, в яких можете реалізувати себе повною мірою.
7. Ведіть активний спосіб життя.
8. Висипайтесь.
9. Підтримуйте гарні стосунки з коханими, друзями, батьками та іншими значимими людьми. Ніщо не зцілює від проблем так, як сердечна прив’язаність до людини, яка щиро піклується про вас.
10. Помічайте те хороше, що є у вашому житті.



От і перша хороша новина: бути щасливим дійсно можна навчитися! Головне – бажання і трішки самодисципліни. Олено, значить цілком правильною є думка про те, що щасливими не народжуються, а стають?

Частково! Вміння сприймати зовнішній світ позитивно закладається ще в материнському лоні. Адже дитина в цей час не тільки розвивається фізично та психічно, але й накопичує інформацію про світ крізь призму матері. Зародок не лише чує биття материнського серця, він розрізняє, радісно воно стукає чи стискається від страху і болю, чує мамин голос – спокійний чи схвильований, відчуває, які емоції переживає мама. Це природній процес, адже емоційні переживання зумовлюють появу в крові особливих біохімічних речовин, що проникають крізь плаценту і виводять дитину зі спокійного стану. Тобто мама «малює» майбутньому малюку образ зовнішнього світу – тривожного, небезпечного, похмурого або ж, навпаки, радісного, спокійного, оптимістичного.



Тобто, якщо жінка всю вагітність ходила зі щасливою посмішкою на вустах, то і її дитинка народиться щасливою?

Для цього будуть всі передумови. Проте важливим є й сам процес народження дитини – пологи (складні тривалі пологи, травми – усе це відкладається у свідомості малюка). Також дуже впливає на немовля якість подальшого емоційного зв’язку з мамою. Стресова атмосфера в сім’ї, післяпологова депресія у мами, відсутність емоційного тепла і розуміння можуть сформувати у дитини тривожність, страх, замкнутість, затримку інтелектуального розвитку, песимістичне світосприйняття та інші ускладнення. Тобто батьки через своє ставлення до малюка, власні моделі поведінки, особливості виховання закладають в дитині фундамент самооцінки і певне сприйняття світу. Не завжди цей отриманий «дитячий багаж» є позитивним, проте в дорослому житті людина може взяти відповідальність за якість свого життя і самостійно чи разом із психологом (якщо йдеться про дуже складні випадки) відучити себе бути нещасною й натомість навчитися отримувати задоволення від життя.



Який стиль виховання дитини варто обирати батькам, щоби сприяти зародженню та утвердженню в свідомості своєї малечі вміння бути щасливою?

Найбільш адекватний стиль виховання, що формує у дитини високу самооцінку і вміння радіти життю, виражається у тому, що батьки поважають особистість дитини і приймають її такою, якою вона є. Варто заохочувати самостійність дитини, прислухатися до її думок, розвивати здібності малечі. І, що дуже важливо, ніколи не засуджувати саму дитину, а тільки її погані вчинки! Та, звісно, проводьте зі своїми дітьми більше часу.

Олено, коли спостерігаю за дітьми, здається, що вони гостріше відчувають щастя, помічають його у кожній травинці, у кожній новій іграшці, у зміні погоди й пір року. Невже з віком ми втрачаємо цю здатність?

Насправді у будь-якому віці можна щиро радіти простим буденним речам. Але, дорослішаючи, ми зосереджуємося на інших – більш глобальних, часто нав’язаних соціумом, цінностях – кар’єрі, статусі, досягненнях. І забуваємо про те, що щастя – не зовні, воно в середині нас. Якщо ви вміли бути щасливим у дитинстві, то і в дорослому віці зможете. Варто лише задуматися про це…



У сучасному світі багатьом здається, що бути щасливим без грошей неможливо. Для когось фінансовий достаток стає самоціллю, хтось дотримується думки, що щастя не в грошах, а в речах, які ми за них купуємо…

Якщо гроші в житті людини є самоціллю, то часто це лише прояв невпевненості в своїй значущості без них, компенсація відчуття неповноцінності за принципом «якщо в мене немає грошей, то я ніхто, і мене немає за що любити й поважати». Такі люди з дитинства відчували брак любові, їм весь час треба було щось доводити батькам, аби на них звернули увагу. Тому втрата грошей може викликати в них справжню паніку, оскільки такі люди вважають, що без грошей вони нікому не потрібні. Насправді ж, самореалізація у роботі, наприклад, або близькі, наповнені глибоким змістом стосунки з іншими людьми приносять значно більше радості, ніж ілюзія, що за гроші можна купити все.



Кохання… Чи обов’язково воно має бути в нашому житті, аби ми почувалися щасливими? Я, до прикладу, маю знайому, яка вже кілька місяців самотня й стверджує, що в такому стані почувається значно краще…

Кохання наповнює життя різними барвами. Іноді воно змушує страждати, а іноді викликає справжнісіньку ейфорію. Деякі люди бояться любити, особливо, якщо вже переживали біль втрати коханої людини. Залишаючись самотніми впродовж тривалого часу, вони намагаються уберегти себе від повторного розчарування. Але людська психіка влаштована таким чином, що коли ви закриваєтесь від одного виду емоцій, наприклад, печалі та суму, то й не відчуваєте інших – наприклад, радості й щастя. Люди, які відмовляються від серйозних стосунків через страх «розбитого серця», не відчувають нічого, крім порожнечі. Біль і радість – частина нашого життя, вони дозволяють відчувати себе «живими», відчувати себе людьми, а не роботами. Той, хто навмисне ховається від кохання, насправді ніколи не зрозуміє, що таке щастя.



Усі ми різні, в кожного з нас власні страхи та комплекси. А чи згодна ти з моєю думкою про те, що кожна людина має право не просто бути щасливою, але й по-своєму розуміти щастя?

Я підтримую думку про те, що кожен має своє уявлення про щастя. Чим більше ми намагаємося догодити іншим і бути хорошим та правильним в очах суспільства, тим менше знаємо себе і свої потреби. А, як результат, не можете відчути себе по-справжньому щасливою людиною. Якщо ж ми будемо відвертими із собою і внутрішньо вільними, то зможемо відчувати повноту, насиченість і красу життя. А це і є щастя…

Розмовляла Олена ГАВРИЛЮК,
журнал ВІТАЄМО!, № 3(13), 2013





На правах реклами