Іванна (Гість) | 14.02.2011, 14:40:58

Кохання......дивно, яке малесеньке слово може містити у собі такий глибокий зміст. Як гармонійно можуть поєднуватись у ньому і радість і смуток, неймовірне окрилення і в той же час нестерпні муки.Як йому легко вдається піднести нас вище хмар, а вже за якусь мить воно може спопелити до тла.
Інколи, мені здається, що хтось просто грається з нами, вправно користуючись цією могутньою зброєю. Можливо й справді є такий собі Амур, і його стріли вправно влучають у людські серця. Тільки через його підстаркуватість, чи може не точну стрілецьку влучність, кохання буває нероздільним. А можливо, це такий відвар, від якого сп"яніти повинні обидвоє, чи інфекція яка передається повітряно-капельним шляхом, але імунітет у деяких людей ну дуже вже сильний. Але як би там не було:«щасливий той, кого торкнулося це диво, нещасний хто кохання не пізнав...»