Ми у Facebook
06.04.2013, 10:05

Де на Рівненщині чекати підтоплення?

Цьогорічна весна не дає розслабитися ані комунальним службам області, ані дорожникам, ані самим рівненчанам. Щойно вдалося позбутися наслідків снігопадів, як на Рівненщину насувається інше лихо — ймовірні підтоплення.
Рятувальні служби Рівненщини на повну готуються до можливих підтоплень території.

— Підтоплення можливе в північних районах нашої області — Сарненському, Дубровицькому, Зарічненському, Володимирецькому, — каже Микола Прокопчук з прес-служби ГУ ДСНС України у Рівненській області. — Наразі загрози немає, все в межах норми. Але у випадку чого, наші бійці готові до надзвичайних ситуації, техніка теж.

Зокрема, за інформацією прес-служби РОДА, лише в останні дні березня підйом рівня води на кілька сантиметрів зафіксували на гідропостах у Деражному Костопільського, Оженині Острозького, Млинку Зарічненського, Сваринях Володимирецького та Корнині Рівненського району, а також у Сарнах. Натомість у Дубровиці рівень води у річці Горинь впав на 23 сантиметри.

Традиційні скарги на можливість підтоплення із таненням снігу почали надходити від мешканців району Басового кута у місті Рівному. За словами міського голови Рівного Володимира Хомка, по деяких з цих вулиць планується розчищати меліоративні канали.

— Кардинально цю проблему не вирішити, бо треба робити дуже серйозну систему відводу води. Мова йде про десятки мільйонів. Тому цього року про це мова не йде. Розраховуємо на кошти з міського й обласного бюджету, які допоможуть розчистити річку Устю. Головною ж причиною підтоплень помешкань біля озера, є дамба. До наповнення Басівкутського озера, людей не підтоплювало. Ми підняли на три-чотири метри рівень води і, відповідно, почало підтоплювати все навколо. Там є деякі проблеми, наприклад з мостовою конструкцією. Цього року ми заклали у бюджеті гроші на ремонт, — зазначив Володимир Хомко.

Задля попередження паводків та порятунку сіл від шкідливої дії води в області розчистили меліоративні канали та береги, відремонтували захисні дамби протяжністю у понад шість кілометрів, 20 насосних станцій і стільки ж насосно-силових агрегатів, 27 гідропостів та 654 водопропускних споруди. Насосне обладнання вже працює. Адже від надійної роботи меліоративного комплексу області залежить безпека краян та захист їх майна.

— У нас створений штаб, який опрацював всі схеми активізації підготовчого процесу, — зазначив голова Рівненської обласної ради Юрій Кічатий. — У резервному фонді обласного бюджету є достатньо коштів, щоб профінансувати видатки на паливно-мастильні матеріали на окремі траспортні засоби, аби вони працювали у штатному режимі. Ми готуємося до цього, і якщо потрібно буде ще додати грошей сесія обласної ради це зробить. Поки такого прохання не було зі сторони ОДА.

Тим часом на Рівненщині можливій повені протистоять 91 насосна станція, 12 водосховищ, майже тисяча кілометрів захисних дамб, 3,5 тисячі гідроспоруд, 50 тисяч гектарів акумулюючих водойм, 18 тисяч кілометрів меліоративних каналів, а також майже 13 тисяч водопропускних споруд та 89 насосних станцій.

Між тим, за словами Юрія Кічатого, гарний приклад боротьби зі стихією показали самі рівненчани.

— У мене був голова з села Малево, Малівської сільської ради Віктор Корінь. Так-от, після снігопадів вони все прочистили, бо вони наймали техніку. Розповідав, що мав коштів лише на 236 літрів солярки, а люди мешканці села принесли хто що міг, щоб погодувати людей, які працювали на техніці. Взяли це в свої руки. Вони ліквідовували наслідки всім миром, а хто їх підняв? Сільський голова. Хто підняв власників транспортних засобів? Сільський голова, бо він лідер, він зміг так поставити питання, що люди зрозуміли, що мають самі відкопатися. Тому дійшов маршрутний автобус, автомобіль з хлібом і продуктами, тому й колапсу не було, — зазначив голова облради.

На його переконання, допомогти вирішити локальні програми можна завдяки програм співфінансування, за якою обласний бюджет проплачує 70 відсотків, а місцевий (самі люди збирають) 30 відсотків вартості проекту. Важливо лише, аби громада чітко знала, що саме потрібно зробити.

"Рівненська газета" №14 від 4 квітня 2013 року





На правах реклами