Знайомство з вишивкою Олени Гандзюк відбулося ще у дитинстві. Скільки себе пам'ятає, її бабуся Олена завжди вишивала. Вчила й дівчинку цьому ремеслу. Але, будучи малою, вишивати тоді вона не могла. Адже заняття вимагало кропіткої праці, терпіння та уваги. Тому всі вважали, що ця справа не для неї.

— Вишивати захотілося у 2004 році. Тоді я була вдруге вагітна дівчатками-близнятами. І відкрила в собі це бажання, — пригадує пані Олена. — Я взяла собі відразу дуже непросту роботу, яка називалася "Ґанок". Складність її полягала у тому, що малюнок був дрібним, складався з багатьох кольорів та відтінків. Але мене це стало відкриттям самої себе.

Сьогодні вишивка для пані Олени — це психологічний релакс, адже робота вимагає точних розрахунків, логічного мислення. А коли рахуєш, то відключаєшся від тих проблем, що назбиралися за день.

— А ще це робота, від якої отримуєш естетичну насолоду. Ти бачиш результат твоєї роботи — гарні та унікальні картини, — ділиться майстриня.

Свої вишивки Олена Гандзюк надзвичайно любить. Жінці неодноразово пропонували продати роботи, але вона не погоджувалася.

— У них моя душа,— каже майстриня. — Про вишивку я можу говорити багато, сидіти годинами в інтернеті на сайтах, пов'язаних з вишивкою. А деякі вишивальні набори, яких не можна придбати в Рівному, замовляю в Києві, Голландії.

За словами Олени Гандзюк, людина, яка має позитивне хобі, — щаслива. Адже це своєрідна позитивна залежність.

Майстриня розповідає, що з часом, коли досвіду з'явилося більше, вишити роботу стало лише справою часу. Адже будь-яка робота для неї нині не є складною. Щоправда, вишивати картини з депресивними кольорами майстриня не любить. Наприклад, картинку, на якій було зображено старе місто Львів, вишивала без особливого натхнення. Сірі, зелені, коричневі кольори якось гнітили.

Натомість квіти — її палка пристрасть. До речі, їх жінка не тільки обожнює вишивати, а й висаджувати. У квітнику біля її будинку ростуть троянди та іриси.

Потребу вишивати пані Олена відчуває щодня. Але чи буде для цього можливість, вже інша справа. Її часто запитують, коли вона встигає приділяти час своєму захопленню. На що Олена Гандзюк відповідає: час — як гроші. Він є на те, на що ми його виділяємо.

— Я вишиваю заради самого процесу вишивання. Я добре запам'ятала слова своєї бабусі, коли їй сказали, що вона багато вишиває, та відповіла: "Ти не розумієш: вишивка до мене розмовляє". Тепер я й сама розумію та відчуваю магічну силу вишивки, — ділиться Олена Гандзюк.