Його техніка судномоделювання дещо відрізняється від класичних прикладів. А все тому, що він ніколи ніде не навчався цій справі. Судномоделюванням почав займатися у 10 класі, вісім років тому.

— Я не люблю дивитися телевізор, тому потрібно було зайняти своє дозвілля. Якраз тоді до рук потрапила книга “Виготовлення моделей суден з картону” Карпинського і Смолтіса, — пригадує Сергій. — Свою першу модель зробив за місяць. Це був британський тяжкий крейсер “Ринаун”. Відверто кажучи, моряки, які плавали на цьому кораблі, напевно, не впізнали б свою обитель у моїй моделі, — жартома зауважив Сергій.

Сьогодні, щоб виготовити унікальну модель корабля, моделісти звертаються до художніх творів: картин художників-мариністів, описів технічних особливостей суден у книгах різних авторів... Сергієві знаходити інформацію про той чи інший корабель допомагає Всесвітня павутина — інтернет, спеціалізовані журнали, креслення та історичні книги. За його словами, на деякі парусники його наштовхували картини, які побачив на Андріївському узвозі в Києві.

Подекуди проходить чимало часу від того, як ідея судна втілюється у життя і стає вже моделлю.

— Усе залежить від моделі і моїх повсякденних проблем. Недобудована модель може лежати, збирати пилюку від чотирьох місяців до півтора року — немає ні настрою, ні часу. А інколи можу зробити половину корабля за місяць, — розповів Сергій.
Майстер із посмішкою додає, що для роботи головне — це руки, бажання та терпіння. У пригоді також стануть ножиці, канцелярське приладдя, пензлі.

Для створення своїх шедеврів Сергій обрав звичайний картон (різної фракції і густини), дріт та “взуттєві” нитки. А серед фарб віддає перевагу винятково довговічним емалям і лакам. Він розповідає, що створення будь-якої моделі — це клопітка праця, яка потребує максимального зосередження, адже найменша деталь тут відіграє важливу роль. До прикладу, складні фігури (корпус, деякі надбудови) мають набірний каркас, який лише при обшивці дає необхідні кути і пропорції. У хобі Сергія Паська у нагоді стали знання з геометрії, які хлопець опановував у школі. Розгортки більш простих фігур він розраховує за загальним курсом шкільної стереометрії.

У Сергія немає спеціальної майстерні, де він створює свої фрегати, лінкори та цілі ескадрильї. Для хлопця не має значення, де саме займатися улюбленою справою.

— Свої моделі я створюю вдома, в гуртожитку університету, на звичайному столі. Фарбую в умивальниках, якось у мене навіть пробували “позичити” недобудований лінкор, але обійшлося... для мене, — пригадує Сергій.


Сьогодні у колекції Сергія Паська — більше двадцяти моделей. Усі вони в єдиному екземплярі і всі неповторні, адже у кожного автора вони відрізняються. Деякі з Сергієвих — знаходяться в Києві.

— Я їх побудував за період навчання в університеті, хоча мій факультет ніякого відношення до флоту немає. Це модель лінкора “Міссурі”, яку зараз будую і яка на радіокеруванні, також парусні лінкор “12 апостолів” і фрегат “Паллада”, котрі виконані в одному масштабі, флот однієї епохи, навіть певний період і ескадри.

Нині Сергій працює над доволі складною моделлю із величезною кількістю деталей та значним рівнем мініатюризації.
Найбільше у своїй колекції він пишається парусним лінкором Царської Росії — “12 апостолів”.

— Крім, власне, самої моделі, він цікавий, цінний для мене і моїх друзів, тим, що в його корпусі “вшита” капсула часу. Я максимально ізолював аркуші паперу з нашими ідеями, сподіваннями, мріями, ну і, звісно, можливістю знайти хоч одного з авторів. Невідомо скільки років проживе ця модель, можливо, навіть переживе всіх нас... — розповів творець лінкора.

У майбутньому Сергій Пасько хотів би вести гурток моделізму, тож шукає однодумців. Адже, за його словами, технології виготовлення різних видів моделей відрізняються не так уже й сильно. А ще юнак мріє виставити моделі в галереї, можливо, навіть і реалізувати.