Як боротися з депресією  ::  Версія для друку ОГО, №993, 22 Грудня 2005
Як боротися з депресією
Як боротися з депресією
У житті бувають такі дні, коли все йде шкереберть і здається, що проти тебе налаштований цілий світ. Навіть погода навмисно псується… Але настрій залежить не тільки від погоди, а й від оточуючих людей і, звичайно, від нас самих. То що ж робити, коли він погіршується і де шукати ліки від туги та смутку? Адже поганий настрій — це перша сходинка до депресії.
У всіх бувають злети й падіння. Та коли ви пригнічені впродовж кількох тижнів — це вже сигнал тривоги і на нього треба відповідно реагувати. Насамперед проаналізуйте ситуацію, що призвела до такого стану. Психолог Тетяна Хвост радить взяти кольорові олівці й малювати все, що заманеться. Якщо переважає червоний колір, причина депресії — гнів, якщо багато чорного — смуток, сірого — тривога.
У перекладі з латини depressio означає “пригніченість”. Які ж процеси відбуваються в організмі людини під час депресії, чи можна запобігти її виникненню та як лікувати це захворювання — на ці та інші запитання відповіла лікар-терапевт Світлана Яценя. Зазвичай, депресія розпочинається з поганого настрою та психічної нестабільності. Йдеться про хронічну втому нервової системи. Уже зранку людина розгублена, незібрана, не може пригадати, що планувала зробити вчора чи навіть хвилину тому, ледве згадала про важливу зустріч. Увечері ж повна апатія — не хочеться нікуди йти, нічого робити, ніщо не цікавить. Це вже привід порадитись з лікарем і бити на сполох.
— Як правило, люди не йдуть до лікаря зі скаргами на депресію, — зазначила Світлана Яценя. — Багато з них навіть не підозрюють про свою недугу, вважають, що це тимчасовий стан, який мине сам по собі. Тим часом звернення до лікаря допомогло б вилікувати хворобу на початкових стадіях. Найчастіше за допомогою до спеціалістів звертаються жінки, а в чоловіків депресію здебільшого розпізнати важко. Представники сильної статі приховують свою депресію за агресивною поведінкою або вживають спиртне. Алкоголь — не єдиний чоловічий “антидепресант”. Надмірне завантаження роботою, активні заняття спортом, особливо захоплення його екстремальними видами, а також азартними іграми — усе це може свідчити про серйозну чоловічу депресію. Замаскована або прихована депресія у чоловіків нерідко пов’язана з втратою роботи. До речі, пік розвитку депресії у жінок припадає на 35–40 років, а в чоловіків — на період згасання організму (50–60 років).

Ознаки депресії
Насправді є три основні ознаки депресії: ослаблення рухової активності (акінезія), повна байдужість до всього (абулія) і хронічне зниження настрою (апатія). Є й такий вид, як прихована депресія. Її ще називають “тілесною”. Вона може ховатися як за головним болем, так і за важкими порушеннями серцевої діяльності. Тому, перш ніж знову йти до поліклініки, згадайте приказку: “Всі хвороби — від нервів”. Може, причина вашої фізичної недуги — незлагода з домашніми чи у трудовому колективі?

Методи лікування
Для боротьби з депресією існує чимало різних методів немедикаментозної психотерапії. Людині можна допомогти, якщо надати можливість виговоритись, відкорегувати її психіку. Наприклад, депривація сну, коли пацієнт не спить впродовж 36 годин, здатна повернути йому бадьорість, енергію, підвищити тривожність і в такий спосіб побороти депресію. Депривацію сну з певними перервами повторюють до 10–15 разів. Застосовують також метод люксотерапії — пацієнт впродовж години (зранку і ввечері) дивиться на яскраве джерело світла. Такий спосіб поліпшення настрою особливо ефективний при сезонній депресії. На депресію позитивно може впливати і лікувальне голодування, але обов’язково під контролем лікаря. Високогір’я, кисневе голодування впродовж місяця також сприяє підвищенню настрою, оновлює гормональний статус організму і, як правило, “витискує” депресію. Танцювальна терапія, помірне спортивне навантаження (біг, йога, ушу, китайська гімнастика) — все це профілактика помірно виражених форм депресії. Самі лише зміни способу життя, поведінки й харчування не завжди дають бажаний результат. Якщо життя у стані стресу затяглося, і він набув хронічної форми, фахівці призначають психотропні препарати.
І насамкінець. Є кілька “не”, які слід враховувати при спілкуванні з людиною, яка страждає від депресії:
- не варто радити “взяти себе в руки” — це не допоможе, а то й зашкодить
- не можна звинувачувати людину в пасивності, мовляв, “чого ти тут валяєшся, коли треба діло робити”, бо від таких зауважень депресія тільки посилиться
- не треба змушувати людину відволікатись від дійсності — сходити “розвіятись” на дискотеку, з’їздити на відпочинок. Адже від себе не втечеш, тож це якщо і допоможе, то ненадовго, а потім депресія знову повернеться.
Вікторія АНДРУЩИК